Продовження еволюції колючого дроту

Продовження еволюції колючого дроту

Історія колючого дроту починається в 1874 році, коли Джозеф Ф. Глідден запатентовує свій винахід. Успіх на території США, швидка популяризація цього винаходу в Європі, величезні обсяги продажів, комерційний успіх, все це надовго відкладає еволюцію колючого дроту аж до Першої Світової війни. Саме тоді відомі своєю винахідливістю німецькі військові використовували звичайний колючий дріт alligator.ua для виготовлення спіралей (Спіраль Бруно). Там же в Німеччині унаслідок браку дроту почали виготовляти колючу стрічку з листового металу. Приблизно в цей же час виникає необхідність у підвищенні концентрації витків колючого дроту для створення більш ефективної стримуючої сили. Щоб досягти цих показників штамповану колючу стрічку, як і раніше звичайний колючий дріт, намотують на барабани, надаючи їй форму спіралі. Так як стрічка виготовлялася з тонкого листового металу, її легко можна було перекусити або перерізати, використовуючи звичайні інструменти. Досвід Першої Світової війни дозволив провести роботу над помилками, і вже в недалекому майбутньому стрічку починають армувати сталевим дротом, що дало можливість застосовувати листовий метал меншої товщини і економити на витраті металу. Дане загородження забезпечувало більш стійкий оборонний ефект, легко монтувалось і демонтувалося при необхідності, одним словом мало всі необхідні якості для швидкої мобілізації сил.

Сьогодні симбіоз колючої стрічки та дроту носить скорочену назву АСКС (армована скручена колюча стрічка). Варто відзначити, що і донині спіралеподібна форма для колючого дроту і стрічки є еталонною. Але повернемося до історії.

АСКС змушувала супротивника мати при собі спеціальний інструмент для перекушування дроту і, тим не менше, її конструкція все ще була далека від досконалості. Відкусивши верхній шар колючої стрічки, її можна було запросто змотати зі сталевої основи, руйнуючи тим самим захисні властивості укріплення.

У 70-ті роки минулого століття в Америці вирішують цю проблему, винаходячи армований колючий дріт (АКД) з частково завальцованними краями. Це істотно підвищує ефективність оборонних властивостей колючого дроту.

Роки комерціалізації виробництва, бажання компаній заощадити на виготовленні спіральних бар’єрів з АКД призводить до того, що до первісної ідеї з’єднання витків спіралеподібного колючого дроту робиться істотний конструктивний нюанс. Для скріплення витків починають використовувати дротові скоби, міцність і тривалість експлуатації яких залишає бажати кращого. Надалі скоби для з’єднання витків колючих спіралей стали виготовляти способом штампування з листової або рулонної сталі, що поліпшило надійність спіральних загород.

Патентне суперництво між світовими виробниками колючого дроту призводить до того, що на початку третього тисячоліття відбувається поділ на два основні табори Концертина і Єгоза. Спіральні армовані загородження були зареєстровані в деяких Європейських країнах, країнах Північної Америки, країнах Азії під торговою маркою Концертина, в той час як на території СНД найбільші виробники зареєстрували для продажів колючого дроту товарний знак Єгоза.

На території СНД розгортається широкомасштабне виробництво колючого дроту Єгоза, який з успіхом реалізується на внутрішніх і зовнішніх ринках.

Використання колючого дроту на морських судах в якості захисту від піратських атак зіграло деяку роль у подальшій еволюції способів кріплення виробів з АКС. Спіралі посиленої конструкції почали застосовуватися на багатьох судах, що здійснюють міжнародні рейси. Але у використанні посиленою армованої колючої стрічки в спіралі був і недолік – відсутність можливості швидкого монтажу і демонтажу. Так, при вантажно-розвантажувальних та інших роботах, кріплення колючки в деяких випадках доводилося зрізати, щоб вона не заважала.

Винахідник Ю.В. Ткаченко вирішує проблему зі зручністю експлуатації загородження шляхом розробки спеціалізованої інженерно-захисної системи, що дозволяє швидко згортати і розгортати спіралі на морських судах, не завдаючи шкоди їх цілісності. Варто відзначити, що Ткаченко належить ряд унікальних патентів щодо удосконалення конструктивних і функціональних якостей колючого дроту. Якісно новою віхою у справі вдосконалення колючого дроту можна вважати винахід АКС з композитних матеріалів. Використання такого підходу до виробництва АКС дозволяє істотно знизити собівартість колючого дроту при одночасному збільшенні таких показників, як абсолютна стійкість до корозії, тривалість експлуатації, безвідходність виробництва.